Фахівці Інституту Макса Планка (Німеччина) секвенували геном аксолотля, личинки мексиканської амбістоми, різновиди земноводних, і визначили в ньому ключові гени, що відповідають за регенерацію кінцівок
За словами вчених, тепер у них в руках є карта, яка вказує шлях до відновлення пошкоджених тканин, пише New Atlas.
Ambystoma mexicanum не дуже прив'язана до своїх лап - та й з чого б, якщо вона завжди може відростити нові? За пару тижнів вона здатна відновити кістки, м'язи, нерви і все інше.
Два види австралійських сумчастих мишей потрапили в список тварин під загрозою вимирання через "суїцидальні сексуальні практики". Вони просто забагато спаровуються
Чорнохвоста і сіроголова сумчасті миші (Antechinus arktos і Antechinus argentus) в цьому році потрапили в Австстралії у список видів, яким загрожує вимирання.
Обидва види були відкриті в 2013 році в штаті Квінсленд, обидва живуть у вологих лісах б
... Читати далі »
Що б ви отримали, якби схрестили пелікана з вугром? Ймовірно, щось близьке до "пеліканського вугра" (Eurypharynx pelecanoides), химерної риби з тонким тілом і головою, яка надувається, мов повітряна куля
Оскільки пеліканскій вугор живе на глибині від 500 до 3000 метрів нижче поверхні тропічних і помірних морів, його рідко бачать або фотографують люди. Це ускладнює вивчення поведінки істоти і пошук відповіді на питання "чому у нього така дивна голова?".
Спочатку вчені вважали, що вугрі-пелікани роз
... Читати далі »
Вважається, що смужки зебр захищають їх від паразитів, перш за все мух це-це. Завдання плямистого забарвлення жирафів досі залишається незрозумілим. Різні гіпотези припускають, що таке забарвлення може приховувати молодняк від хижаків, допомагати терморегуляції, внутрішньовидовій комунікацій. Ще в 1968 році легендарна канадська дослідниця тварин Енн Інніс Дагг (Anne Innis Dagg) показала, що малюнок плям у жирафів успадковується. Однак аналізувати цей складний візерунок виявилося куди важче, ніж смужки у тигрів і зебр. Сама шкіра у цих тварин має рівну пігментацію, але ось плями можуть бути різних розмірів, розташування і форми – від майже круглих до «плям» з гострими кутами. Тому навіть відстежити його успадкування та мінливість у різних поколінь не вдавалося.
Pекoнстpукція oсoби 18-pічнoї жінки, яку дoслідники нaзвaли Aвгі, aбo «Світaнoк», зaснoвaнa нa жінoчoму чеpепі, викoпaнoму з печеpи, в якій жили в 7 000 poків дo н.е.
Пpo це пoвідoмляє National Geographic.
Її звуть Aвгі, й oстaнній paз її oбличчя бaчили 9 000 poків тoму. Кoли вoнa жилa в Гpеції, в кінці мезoліту (близькo 7000 дo н.е.), pегіoн пеpехoдив з гpoмaди мисливців-збиpaчів у ту, яка пoчaла виpoщувaти влaсну їжу.
Aвгі пеpеклaдaється як «Світaнoк». Ім’я вибpaнo тoму, щo вoнa жилa під чaс пoчaтку цивілізaції.
Мaлo щo відoмo пpo те, як Aвгі жилa і пoмеpлa, aл
... Читати далі »
Вчені провели повторне дослідження знайденого в 1868 році на території Франції черепа кроманьйонця.
Відтворивши вигляд первісної людини, фахівці виявили велику кількість доброякісних пухлин у нього на обличчі, – передає Голос українською.
У 1868 році археологи знайшли біля села Ліс-Єзи людський череп. Унікальна знахідка дожила до наших часів, а нинішні технології дозволили встановити її вік. Череп залишився від 50-річного кроманьйонця, що мешкав на Землі близько 28 тисяч років тому. За допомогою комп’ютерного моделювання вчені примальовували первісній людині шкірний покрив, виявивши множинні доброякісні пухлини на обличчі.
За даними нового дослідження, дві групи гомінінів обмінялися хворобами та генами, що захищають від цих хвороб..
Коли сучасні люди покинули Африку та вирушили до Європи десятки тисяч років тому, вони зустріли неандертальців та мали з ними інтимні стосунки. Більшість з нас носять докази цих стосунків; від 2 до 3% ДНК неафриканських людей походить від неандертальців.Те, що частини ДНК неандертальців, що зберігається у нас, не є цілком випадковим збігом обставин. Вчені давно замислювалися над тим, чи не стало це певною перевагою для людства, оскільки вони зосереджуються навколо генів, пов’язаних зі шкірою, волоссям та імунною системою. Нова стаття стверджує, що коли люди вперше зустріли неандертальців, то захворіли на незнайомі віруси, проти яких вони не мали імунітету, а потім, зрештою, набули генів, що створили опірність організму проти цих вірусів
... Читати далі »
